«Брати-українці! Щомиті, щоднини

єднайтесь заради буття і добра.

По одному ми на землі порошини,

а разом – незрушна гора»

(Володимир Сіренко)

«Література здавна була

живлючим ковтком джерельної води,

 тим чистим повітрям,

яке допомагає мислити, вселяє надію»

(Анатолій Шкляр)

Довго думала, як почати рецензію. Це не стандартна критична стаття, написана на популярну книгу. Це спогад про те, як кожен з нас відчував і відчуває себе в дні трагічних подій, які наша країна переживає третій рік поспіль. Адже описуючи своє бачення творчості, присвяченій АТО, перш за все, хочеться говорити про особистості героїв, їх життя та смерть, героїзм та відвагу. Усі оповідання та вірші, кожен помах думки письменника чи поета, які взяли участь у збірці, – це не просто слова або картина на полотні пам’яті, написана за допомогою слів та уяви. Це своєрідний підхід до форми, часу, простору, через які автори висловлюють своє ставлення до драматичних подій, які розгорнулися на теренах України, до світу, в якому ми зараз живемо.

Так, час важкий. Час, який випробує людей на все: вчинки, характер, цілі і особистісні якості. Не варто говорити про те, що, читаючі подібні збірки, рефлектуючи через власну самокритику і мораль, читач обмірковує, що він особисто може зробити, щоб зовнішній світ став константне стабільнішим? Мені здається, що завдяки збірці «Мальви для героя» це можливе. До того ж, в Україні здійснилися зміни у громадянській свідомості та самосвідомості кожної конкретної людини від школярів до пенсіонерів, серця яких сповнилися ідеями миру та самодостатності України як держави.

Пам’ятаю, як у вересні 2014 року невелика група письменників Дніпропетровщини, відвідала Львівський форум видавців. І як люди реагували, коли дізнавалися про те, відкіля ми приїхали.

– Як, ви з Дніпропетровська?

– Так, ми з Дніпра, – відповідали ми.

– Ваше місто, ваш край – наші захисники.

Дуже було приємно було це чути. Й водночас болісно, тому що кожного дня у місті гули сирени «швидких», які везли поранених до шпиталю, й відбувалися поховання бійців. Тому, на погляд усіх, хто причетний до виходу цієї збірки, є знаковим, що сучасний ДНІПРО об’єднав письменників та поетів України для випуску подібної книги, в якій вшановуються Захисники Вітчизни. Через Вірші і Прозу, які реципроктно пов’язані із нашою пам’яттю, повагою, сумом.

Поза всяким сумнівом, збірка важлива для сучасної України – і це не пов’язано із стилем чи майстерністю авторів – вони всі майстри й пишуть талановито. Але цей талант помножений на відчуття авторів, несе емоційний заряд такої сили, який не заб’є ніякими гарматами ніяка ворожа артилерія.